varjag2007su (varjag2007su) wrote,
varjag2007su
varjag2007su

Украинские писатели и подготовка боротьбистских повстанческих сил

В своей предсмертной записке Микола Хвылевой написал: «Арешт Ялового — це розстріл цілої Генерації... За що? За те, що ми були найщирішими комуністами? Нічого не розумію. За Генерацію Ялового відповідаю перш за все я, Микола Хвильовий... Страшенно боляче. Хай живе комунізм. Хай живе соціалістичне будівництво. Хай живе комуністична партія».

Так что же произошло в 30-е? Следуя какой логике, «коммунистическому режиму» потребовалось расстреливать «найщиріших комуністів»? Обстоятельный ответ на этот вопрос находим в книге Вадима Кожинова «Правда сталинских репрессий».

«Термидор» большевистской революции состоял прежде всего в отказе советской верхушки от первоначальных революционных идей, то бишь от коренного «переформатирования» общества. К таковым относились полное искоренение религии и церкви, ликвидация института семьи, формирование коммун, трудовых отрядов и прочее. Таким образом, для наиболее последовательных революционеров — к каковым, несомненно, принадлежал и Микола Хвылевой, — предательством идеалов революции была и политика нэпа в 20-х, и начавшаяся в 30-х реставрация дореволюционных традиций в области истории, культуры, семьи и быта. Взамен идеи мировой революции генеральной линией партии и советского государства становился великодержавный большевизм Сталина
.

СВІДЧЕННЯ

МИХАЙЛА МИКОЛАЙОВИЧА ЯЛОВОГО

  ВІД 28 ЛИПНЯ 1933 РОКУ

Питання: Якою була роль членів контрреволюційної організації, що входили до ВАПЛІТЕ?

Відповідь: Члени контрреволюційної організації, що входили до ВАПЛІТЕ, перш за все виконували завдання створення по лінії літературного руху кадрів організації. Це питання було підняте боротьбистським керівництвом ще в 1922 році. Внаслідок цього вже тоді було створено літературну організацію «Гарт», що почала під керівництвом Блакитного планомірну роботу з реалізації цього завдання. Але, на відміну від літературної організації «Плуг», що готувала боротьбистську зміну на літературному фронті в основному в колах селянської молоді, «Гарт» у цій роботі орієнтувався на міські елементи, на містечкові кустарно-ремісничі кола й на пролетарські прошарки. У цьому сенсі «Гарт» був безпосереднім продуктом нової загальнополітичної спрямованості боротьбизму того часу, що поставив собі за мету — шукати соціальну підтримку для своєї контрреволюційної діяльності не лише на селі, але й у місті, у колах, пов'язаних із міською промисловою діяльністю, у напівпролетарському й пролетарському прошарках. Проявом цього по лінії літературної роботи і був «Гарт».

У 1926 році, у зв'язку з відкритим виступом боротьбизму в боротьбі проти партії, і на літературному фрон¬ті стала необхідною платформа, більше наближена до завдань відкритої націонал-шовіністської, контрреволюційної боротьби, внаслідок чого «Гарт» і було перетворено на організацію ВАПЛІТЕ, що пропагувала під своїм прапором відверту націонал-фашистську програму хвильовізму-шумськізму. У цій новій ситуації роль членів контрреволюційної організації — ваплітян — розширилася: від «вузьких» завдань нелегальної роботи щодо формування кадрів боротьбистської зміни в ділянці літературно-художньої роботи вони перейшли до контрреволюційних, націонал-шовіністських виступів публічного загальнополітичного характеру. Крім того, у цей же час боротьбистське керівництво поклало на них завдання створення відвертої націонал-шовіністської художньої літератури для широких мас, що потім реалізувалося у ваплітянських творах, які друкувалися у журналах «Червоний шлях», «Вапліте», ваплітянському збірнику (Ідеться про збірник «Вапліте» (Харків, 1926).), у додатку до газети «Вісті» — «Культура і побут», а також окремими виданнями. Надалі, у зв'язку з розгромом партією шумськізму й хвильовізму, роль ваплітянських кадрів контрреволюційної організації полягала як у проведенні націонал-шовіністської роботи під вивіскою «пролетарських» об'єднань «Літературний ярмарок» («Літературний ярмарок» — позагруповий літературно-художній альманах, який виходив у Харкові з грудня 1928 р. по лютий 1930 р. (12 книг). Його фактичним редактором був Микола Хвильовий) і «Пролітфронт» («Пролітфронт» — літературне угруповання, засноване у квітні 1930 р. в Харкові, ініціатором створення якого був Микола Хвильовий, а також назва щомісячника, який виходив із квітня по грудень 1930 р), так і в переході на цьому етапі до практичної роботи з підготовки повстанських кадрів контрреволюційної організації.

Питання: 3 кого складалося ядро ваплітянської групи та якою була його контрреволюційна діяльність?

Відповідь: До ядра ваплітянської групи входили: М. Яловий, М. Хвильовий, О. Досвітній, М. Куліш, Г. Епік, Ю. Яновський, І. Сенченко, О. Копиленко, П. Панч, О. Слісаренко, М. Иогансен, О. Вишня. Крім того, у перший період існування групи під фірмою «Гар­ту» сюди входили ще Блакитний, М. Христовий, В. Ко­ряк. Це ядро виникло не відразу, а утворилося в ході роз­гортання боротьбистами контрреволюційної роботи на літературному фронті впродовж кількох років. В оста­точному своєму вигляді воно являло собою поєднання трьох генерацій. Засновниками цієї групи були старі, ще до 1920 року, літературні боротьбистські кадри. До них перш за все належать Блакитний, Христовий, Ко­ряк, Яловий.

У 1922 році шляхом підривної роботи цієї групи — й особливо Коряка — у ділянці пролеткультівського лі­тературного руху в Харкові вдалося відколоти й перетяг­нути до боротьбистів низку найталановитіших представ­ників цього руху, наприклад, Хвильового, Йогансена, Сосюру. Це була друга генерація, що увійшла до керів­ного ядра ваплітянської групи. Третя складова частина цього ядра являла собою вже продукт вербувальної й ви­ховної роботи боротьбистів серед молодих літературних кадрів. Сюди належать такі, як Епік, Яновський, Сен­ченко, Копиленко. Тим часом такі, як Тичина, Слісарен­ко, Вишня, являли собою представників старого україн­ського контрреволюційного громадянства, які на етапі активного розгортання боротьбистами контрреволюцій­ної роботи приєдналися до них.

Загальний характер контрреволюційної діяльності цього ядра, як уже згадано вище, зводився до підготовки боротьбистської зміни на літературному фронті, створен­ня націонал-шовіністської художньої літератури й орга­нізації боротьбистських повстанських сил.

За останній час, починаючи з літа 1932 року, у зв'язку з підготовкою контрреволюційної організації до загально­го збройного повстання, діяльність цього ядра практич­но зосереджувалася на участі його в підготовні своїх по­встанських кадрів до повстання. Ваплітянські повстан­ські кадри Формувалися ядром по лінії його вусорівських зв'язків, літературних гуртків, а також по лінії особистих зв'язків членів ваплітянської групи з повстанськими ка­драми на периферії. Цим питанням і було присвячено цілу низку нарад ваплітянського ядра за останній час, почина­ючи із серпня 1932 року й до мого арешту 11/У-ЗЗ року.

Після наради Харківського центру наприкінці лип­ня 1932 року, де було ухвалено настанову на підготов­ку збройного повстання, на другий день потому в мене на квартирі (будинок «Слово») зібралася нарада у скла­ді: Яловий, Епік, Сенченко, Копиленко, Панч, Йогансен і Слісаренко. Після моєї доповіді про настанову Харків­ського центру було ухвалено рішення: дати по лінії всіх повстанських зв'язків вказівку переключитися в роботі на підготовку до повстання. Епікові й Слісаренку було доручено поговорити з членами контрреволюційної ор­ганізації в керівництві ВУСОР про необхідність, по мож­ливості, максимального бронювання бойових припасів для оснащення повстанських кадрів на місцях. Панчу було доручено зв'язатися зі Щербиною (редактор газети «Червона армія» - «Червона Армія» — щоденна газета, орган політичного управління Українського військового округу; у цей час виходила в Харкові українською мовою), щоб спробувати дістати через нього зброю. Я й Копиленко домовилися із Сенченком, що той негайно виїде до Краснограда, щоб налагодити там пе­рехід роботи до підготовки збройного повстання по лі­нії моїх і його зв'язків. До того ж я дав йому вихід на с. Карлівку до Г. Шпики, на с. Михайлівку до Кислиці й на своє рідне село Дар-Надежда до І. Солохи. Копиленко був зобов'язаний зв'язатися з Пилипенком для можли­вої потреби контактів і налагодження роботи з плужанськими повстанськими кадрами.

На початку серпня після мого приїзду до Хости в бу­динок відпочинку «Утедик» на березі моря відбулася на­рада членів ваплітянського ядра за участю представників групи УВО, що були там присутні. На нараді були: Яловий, Куліш, Ю. Яновський, А. Любченко, Й. Гірняк, О. Курбас і Ґжицький. Після мого повідомлення про ухвалу Харківського центру та про нараду ваплітянського ядра в Харкові було вирішено, що всі присутні з огляду на майбутні серйозні події й роботу з підготовки повстання зобов'язуються пробути на курорті не більше місяця, а потому виїхати до Харкова або на місця займатися спра¬вами повстання. Ю. Яновському було доручено повідомити у Зінов'євськ (сейчас Кировоград)  про початок роботи з підготовки повстання, до того ж, як з'ясувалося, він міг легко зробити це за допомогою поштового зв'язку, оскільки переписувався з керівництвом своїх зінов'євських повстанських кадрів за допомогою обумовленого шифру. Куліш узявся повідомити те саме по лінії своїх повстанських зв'язків у с. Турбаях на Херсонщині за допомогою наперед обумовленої з турбаївським повстанським керівництвом фрази: «Починається полювання. Не проґавте».

На початку жовтня відбулася нарада ваплітянського ядра контрреволюційної організації на квартирі в М. Хвильового (будинок «Слово»). На нараді були присутні: Хвильовий, Куліш, Досвітній, Вишня, Яловий, Яновський, Копиленко, Епік, Панч і Слісаренко. На нараді було ухвалено: виділити групу в складі Хвильового, Досвітнього й Вишні для обліку й керівництва повстанськими вусорівськими кадрами. Вишні було доручено підтримувати зв'язок від ваплітянської групи з авіазаводом через Калініна (інженера-конструктора). На Куліша та Яновського було покладено обов'язок тримати зв'язок з ірчанівською групою та групою Курбаса в «Березолі». Епік отримав доручення з'їздити на Чернігівщину для налагодження там роботи по лінії його, Досвітнього й Тичини повстанських кадрів. Окрім того, Досвітнього й А. Любченка було виокремлено для постійного зв'язку з харківською групою ПОВ.

Нарада ваплітянського ядра наприкінці листопада відбулася на квартирі в М. Куліша й була присвячена підбиттю попередніх підсумків повстанських сил по ваплітянській лінії. У цій нараді брали участь: Хвильовий, Куліш, Яловий, Досвітній, Вишня, Епік, Яновський і Копиленко. Ознайомившись із викладеними Досвітнім даними, ми встановили, що повстанські сили по ваплітянській лінії охоплюють близько 15 районів на Харківщині, Полтавщині, Херсонщині й Чернігівщині із середньою чисельністю повстанських загонів від 10 до 15 душ на район. Забезпеченість зброєю й хімзасобами удвічі більша, ніж сама чисельність повстанських кадрів. Але, з огляду на те, що до числа цих кадрів зараховані лише дійсні члени контрреволюційної організації на місцях, без свого повстанського обростання, яке на момент повстання має збільшити загальну кількість повстанських сил у 3 або в 4 рази, — було визнано, що загони забезпечені зброєю тільки наполовину. Тому на нараді було обрано трійку в складі Вишні, Досвітнього й Панча, яка отримала доручення зайнятися забезпеченням повстанських сил необхідним озброєнням. Найбільше число повстанських кадрів за приблизними підрахунками давали зв'язки по вусорівській лінії на Харківщині й у самому Харкові. Ми припускали, що по Харкову цих кадрів може бути до 200, оскільки лише дійсних членів контрреволюційної організації є близько 50 душ, а кожен із цих членів зазвичай має по 4—5 націоналістично налаштованих «співчуваючих» знайомих, які у вирішальний момент можуть приєднатися до повстанських дій. У зв'язку із цим було ухвалене рішення зобов'язати всіх ваплітян, членів ВУСОР, провести активну індивідуальну обробку таких симпатиків із вусорівських кіл, щоб викликати в них повстанські настрої.

У 20-х числах грудня відбулася нарада ваплітянського ядра контрреволюційної організації, скликана за ініціативою Хвильового й Досвітнього, на квартирі у Хвильового. На цій нараді були присутні: Хвильовий, Досвітній, Куліш, Яловий, Яновський, Копиленко, Сенченко, Слісаренко, Панч, Вишня, Бажан. Причиною скликання наради стало звинувачення Хвильовим і Досвітнім Харківського центру у зриві збройного повстання шляхом його перманентного відтягування, що, на їхню думку, немовбито розкладало повстанський рух на периферії. Захист тактики Харківського центру на цій нараді був змушений вести переважно я, доводячи необхідність, по-перше, значно глибшої підготовки повстанського руху для успіху справи, а по-друге, прив'язки цього руху до міжнародних інтервенціоністських планів, без якої повстання приречене на провал, а самі ці плани лише на стадії загальних тенденцій, а не на стадії практичного втілення. Після обговорення нарада більшістю голосів ухвалила мою пропозицію, яка виправдовувала тактику Харківського центру, але водночас обрала трійку у складі Хвильового, Досвітнього й Панча для з'ясування за посередництвом Волоха даних про загальний стан повстанського руху на Україні задля того, аби потім, у разі своєї незгоди з Харківським центром, знову порушити це питання, але вже на нараді Харківського центру.

У січні 1933 року після провалу Харківського центру, незадовго до пленуму Оргкомітету Спілки радянських письменників України, відбулася нарада в мене на квартирі, присвячена питанню маскувальних дій ваплітянського ядра в рамках заходів щодо локалізації провалу. На нараді були присутні: Яловий, Хвильовий, Куліш, Епік, Яновський і Бажан. Мені й Епіку на цій нараді було доручено виступити з питання Кубані й проти Осьмачки. Бажанові було доручено виступити з ура-пролетарською покаянною промовою з приводу питання перебудови під впливом соцбудівництва інтелігенції. На Куліша було покладено обов'язок про людське око ще раз покаятися у своїх ідеологічних гріхах, але продовжувати фрондувати, немовби не розуміючи, у чому його звинувачують.

У середині березня 1933 року, після домовленості закордонного центру УВО з гітлерівцями про підтримку збройного повстання інтервенцією, на квартирі в Епіка (будинок « Слово ») відбулася нарада ваплітянського ядра у складі: Епік, Хвильовий, Досвітній, Куліш, Вишня, Яловий, Яновський, Бажан, Копиленко, Сенченко, Йогансен і Є. Черняк. На нараді було ухвалено: зобов'язати Ялового, Досвітнього й Вишню підтримувати постійний контакт у роботі з практичної підготовки ваплітянських кадрів до повстання з Харківським центром. До того ж на Ялового було покладено обов'язок контактувати щодо загальнополітичної лінії, а на Вишню й Досвітнього за посередництвом Волоха — щодо практичних бойових питань. Епіку й Копиленку було доручено зв'язатися з плужанським повстанським керівництвом в особі Пилипенка задля узгодження роботи з підготовки до повстання ваплітянських кадрів на Правобережжі (Біла Церква, Умань, Чернігів, Київ) з київським плужанським керівництвом. Для цього після попередніх переговорів з Пилипенком Епік мав особисто виїхати до Києва з метою домовитися щодо цього питання з Дорошкевичем і Христовим.

На початку квітня на квартирі в мене відбулася вузька нарада ваплітянського ядра, присвячена моїй доповіді про заплановані на початок повстання терористичні акти. У нараді брали участь: Хвильовий, Куліш, Досвітній і я. Після обговорення ми визнали за необхідне здійснити терористичні замахи на т. Постишева й т. Балицького. Яловому й Хвильовому було доручено тримати зв'язок щодо цього питання з бойовим відділом боротьбистського керівництва, а в разі потреби взяти особисту участь у здійсненні цих актів.

У 20-х числах квітня відбулася нарада ваплітянського ядра на квартирі в Епіка у складі: Хвильовий, Куліш, Досвітній, Епік, Яловий, Яновський, Йогансен, Сенченко, Слісаренко, Копиленко, Панч і Вишня. Виходячи з доповіді Досвітнього й Вишні про чорнові накреслення оперативного плану, згідно з отриманими від Волоха вказівками, було ухвалено: вусорівські повстанські кадри ваплітянської групи беруть участь у бойових діях у Харкові під час захоплення харківської електричної й телефонної станцій, частина їх виділяється також для захоплення авіазаводу. Керівництво вусорівськими кадрами під час повстання було покладено на Хвильового, Досвітнього й Вишню. Вишні було доручено тримати зв'язок із авіазаводом через інженера-конструктора Калініна й керувати тією частиною вусорівських повстанських кадрів, яку буде виділено для захоплення авіазаводу. Повстанські ваплітянські кадри Правобережжя переходять під безпосереднє керівництво Київського повстанського центру, але завчасно до початку повстання туди за місцем своїх зв'язків мають виїхати: Епік і Тичина — до Чернігова, Бажан — до Умані, А. Любченко — до Білої Церкви. Повстанські кадри Сенченка, Копиленка та Ялового в Красноградському районі отримують завдання: самостійно захопити власними силами Красноград і важливі в цьому районі залізничні станції, для чого завчасно до початку повстання їх має очолити П. Панч. Повстанські сили Куліша на Херсонщині та Яновського в Зінов'євську входять до складу повстанської групи на Дніпропетровщині й підлягають її керівництву. Яновський має заздалегідь виїхати для керування своїми повстанськими силами до Зінов'євська, а Куліш входить до складу керівництва загальної повстанської групи на Дніпропетровщині. На Слісаренка було покладено обов'язок керувати об'єднаними ваплітянськими повстанськими силами на Харківщині (Богодухів, Валки, Охтирка, Вовчанськ, Червоний Лиман).

6 травня на квартирі у Хвильового відбулася нарада ваплітянського ядра за участю Хвильового, Куліша, Досвітнього, Ялового, Епіка, Яновського, Йогансена й Сенченка. Після обговорення постанови Харківського центру про призначення повстання на середину літа цього року було ухвалено: доручити всім членам ваплітянського ядра впродовж місяця травня особисто об'їхати райони своїх повстанських кадрів для перевірки їхньої підготовки до збройного повстання та для узгодження їхніх повстанських дій згідно з оперативним планом загальноукраїнського збройного повстання. Хвильовому, Епіку та Яловому було доручено підготувати проект тексту кількох листівок, присвячених початку повстання, а також подбати про їхній вчасний друк.

Свідчення записані вірно, мною прочитані.       М. Яловий

Допитував: оперуповноважений СПВ ДПУУ СРР (Пустовойтов)

ДАХО

Tags: национализм, репрессии, село, уво, украина
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo varjag2007su октябрь 18, 16:50 10
Buy for 100 tokens
Друзья и читатели моего блога! Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 1 comment