varjag2007su (varjag2007su) wrote,
varjag2007su
varjag2007su

Вывод Главного научно-экспертного управления про рейдерский законопроект № 4128

[Spoiler (click to open)]

Висновок Головного науково-експертного управління
на проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації»»
(реєстр. № 4128 від 23.02.2015 р.)

У законопроекті пропонується внести зміни до статті 8 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» (далі – Закон), якими визначити порядок зміни релігійними громадами підлеглості «шляхом реєстрації нової редакції статуту (положення) або змін та доповнень до нього, прийнятих за згоди на таку зміну простої більшості осіб, присутніх на зборах громадян, які належать до релігійної громади». А також передбачити, що «належність особи до релігійної громади визначає її самоідентифікація із цією релігійною громадою, підтвердженням чого є участь у релігійному житті конкретної громади».
Як зазначається у п. 2 пояснювальної записки, законопроект розроблено з метою забезпечення представників релігійних громад правом на свідомий вибір та вільну і безперешкодну зміну підпорядкованості релігійним центрам для задоволення своїх релігійних потреб і гідного виразу релігійних почуттів.
Головне науково-експертне управління, розглянувши поданий законопроект, висловлює наступні зауваження і пропозиції.
1. Конституція України гарантує кожному право на свободу світогляду і віросповідання. Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Здійснення цього права може бути обмежене законом лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви (чч. 1-3 ст. 35). Зазначені конституційні положення окреслюють конкретні межі можливого правового втручання держави в релігійну діяльність, тобто лише в інтересах охорони громадського порядку, здоров'я і моральності населення або захисту прав і свобод інших людей.
Це означає, що особи, які сповідують ту чи іншу релігію, не повинні звітувати перед державою про свою приналежність до тієї чи іншої релігійної громади і чи беруть вони участь в її релігійному житті. Це також означає, що особа може в будь-який час змінити свою приналежність до тієї чи іншої релігійної громади. Таким чином, є підстави вважати, що зазначене питання не є предметом законодавчого регулювання.
Автономність релігійних громад є частиною плюралізму в демократичному суспільстві і таким чином, безпосередньо підпадає під захист ст. 9 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Рішення Європейського суд з прав людини у справі Бессарабська митрополія та інші проти Молдови (№ 45701/99 від 13.12.2001 р.).
Відповідно до правової позиції Європейського Суду з прав людини у справі Свято-Михайлівська Парафія проти України (№ 77703/01 від 14.06.2007 р.) релігійні об'єднання вправі визначати на власний розсуд спосіб, в який вони прийматимуть нових та виключатимуть існуючих членів. Внутрішня структура релігійної організації та норми, що регулюють членство в ній, мають розглядатися як спосіб, в який такі організації виражають їх погляди та дотримуються своїх релігійних традицій.
2. Законопроектом пропонується визначати належність особи до певної релігійної громади шляхом її самоідентифікації із цією релігійною громадою та участі у її релігійному житті. Проте, зі змісту запропонованих доповнень не зрозуміло, що слід розуміти під поняттями «самоідентифікація» та «релігійне життя».
3. В проекті Закону пропонується приймати зміни та доповнення до статуту релігійної громади «на зборах громадян». Проте, в ч. 2 ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» закріплено, що статут (положення) релігійної організації, як і зміни до нього приймаються на загальних зборах віруючих громадян або на релігійних з'їздах, конференціях, а не «на зборах громадян», як це запропоновано у законопроекті.
Зважаючи на те, що в значній частині релігійних громад різних віросповідань членство є нефіксованим, запропоноване формулювання щодо надання згоди на зміну підлеглості простою більшістю осіб, присутніх на зборах громадян, є непродуктивним. Адже кількість присутніх осіб може бути значно меншою чим, кількість членів релігійної громади загалом. Крім того, не виключається ситуація в такому разі прийняття альтернативних юридично рівнозначних різновекторних рішень різними особами, які «самоідентифікували» себе із релігійною громадою.
4. Проект Закону містить недоліки техніко-юридичного характеру. Оскільки у законопроекті зміни вносяться до однієї статті 8 Закону, відповідно до вимог законодавчої техніки це слід було б відобразити у назві проекту, так само як і визначити тему запропонованих змін.
Викликає сумнів місце розміщення в чинному законодавчому акті запропонованих змін, адже питання прийняття статуту релігійної громади регулюється в ст. 12 Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації».

Узагальнюючий висновок: за результатами розгляду в першому читанні законопроект доцільно відхилити.

Керівник Головного управління В. Борденюк

ПЕРЕВОД:

Вывод Главного научно-экспертного управления
на проект Закона Украины «О внесении изменений в Закон Украины «О свободе совести и религиозных организациях»»
(рег. № 4128 от 23.02.2015 г.)

В законопроекте предлагается внести изменения в статью 8 Закона Украины «О свободе совести и религиозные организации» (далее – Закон), которым определить порядок изменения религиозными общинами подчиненности «путем регистрации новой редакции устава (положения) или изменений и дополнений к нему, принятых с согласия на такое изменение простого большинства лиц, присутствующих на собрании граждан, принадлежащих к религиозной общине». А также предусмотреть, что «принадлежность лица к религиозной общине определяет ее самоидентификация с этой религиозной общиной, подтверждением чего является участие в религиозной жизни конкретной общины».
Как отмечается в п. 2 пояснительной записки, законопроект разработан с целью обеспечения представителей религиозных общин правом на сознательный выбор и свободную и беспрепятственную смену подчиненности религиозным центрам для удовлетворения своих религиозных потребностей и достойного выражения религиозных чувств.
Главное научно-экспертное управление, рассмотрев представленный законопроект, высказывает следующие замечания и предложения.
1. Конституция Украины гарантирует каждому право на свободу мировоззрения и вероисповедания. Это право включает свободу исповедовать любую религию или не исповедовать никакой, беспрепятственно отправлять единолично или коллективно религиозные культы и ритуальные обряды, вести религиозную деятельность. Осуществление этого права может быть ограничено законом только в интересах охраны общественного порядка, здоровья и нравственности населения или защиты прав и свобод других людей. Церковь и религиозные организации в Украине отделены от государства, а школа - от церкви (чч. 1-3 ст. 35). Указанные конституционные положения определяют конкретные пределы возможного правового вмешательства государства в религиозную деятельность, то есть только в интересах охраны общественного порядка, здоровья и нравственности населения или защиты прав и свобод других людей.
Это означает, что лица, которые исповедуют ту или иную религию, не должны отчитываться перед государством о своей принадлежности к той или иной религиозной общины и принимают ли они участие в ее религиозной жизни. Это также означает, что лицо может в любое время изменить свою принадлежность к той или иной религиозной общины. Таким образом, есть основания считать, что указанный вопрос не является предметом законодательного регулирования.
Автономность религиозных общин является частью плюрализма в демократическом обществе и, таким образом, непосредственно подпадает под защиту ст. 9 Конвенции о защите прав человека и основных свобод (Решение Европейского суда по правам человека по делу " Бессарабская митрополия и другие против Молдовы (№ 45701/99 от 13.12.2001 г.).
Согласно правовой позиции Европейского Суда по правам человека по делу Свято-Михайловская Парафия против Украины (№ 77703/01 от 14.06.2007 г.) религиозные объединения вправе определять по своему усмотрению способ, в который они будут принимать новых и будут исключать существующих членов. Внутренняя структура религиозной организации и нормы, регулирующие членство в ней, должны рассматриваться как образ, в который такие организации выражают их взгляды и придерживаются своих религиозных традиций.
2. Законопроектом предлагается определять принадлежность лица к определенной религиозной общины путем ее самоидентификации с этой религиозной общиной и участия в ее религиозной жизни. Однако, из содержания предложенных дополнений не понятно, что следует понимать под понятиями «самоидентификация» и «религиозная жизнь».
3. В проекте Закона предлагается принимать изменения и дополнения к уставу религиозной общины «собрании граждан». Однако, в ч. 2 ст. 12 Закона Украины «О свободе совести и религиозных организациях» закреплено, что устав (положение) религиозной организации, как и изменения к нему принимаются на общем собрании верующих граждан или религиозных съездах, конференциях, а не «собрании граждан», как это предложено в законопроекте.
Несмотря на то, что в значительной части религиозных общин различных вероисповеданий членство является нефиксированным, предложенная формулировка относительно предоставления согласия на изменение подчиненности простым большинством лиц, присутствующих на собрании граждан, является непродуктивным. Ведь количество присутствующих лиц может быть значительно меньше чем, количество членов религиозной общины. Кроме того, не исключается ситуация в таком случае принятие альтернативных юридически равнозначных разновекторных решений различными лицами, которые «самоідентифікували» себя с религиозной общиной.
4. Проект Закона содержит недостатки технико-юридического характера. Поскольку в законопроекте изменения вносятся в одну статью 8 Закона, в соответствии с требованиями законодательной техники это следовало бы отразить в названии проекта, так же как и определить тему предложенных изменений.
Вызывает сомнение место размещения в действующем законодательном акте предложенных изменений, ведь вопрос принятия устава религиозной общины регулируется в ст. 12 Закона Украины «О свободе совести и религиозные организации».

Обобщающий вывод: по результатам рассмотрения в первом чтении законопроект целесообразно отклонить.

Руководитель Главного управления. Борденюк
Tags: права человека, право, православие
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo mir_v_donbasse 07:43, wednesday 287
Buy for 110 tokens
После начала кровавого геноцида жителей Донбасса, я уехал в Россию и стал официальным беженцем. На родной земле я потерял все. Дом был обстрелян. Погибла дочь. Погиб зять. Я остался без ноги. Спасибо семье погибшей в 2016 году Елены Алекперовой mgu68 - некоторое время жил у них, прошел…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 2 comments