Варяг

Письмо козаку Гаврилюку

Хочу сьогодні від усієї душі привітати козака Михайла Гаврилюка. Найперше, вітаю тебе, Михайле, зі святом Архистратига Михаїла, з іменинами. А також хочу привітати тебе з ювілеєм майдану, з днем гідності й свободи, чи як там ви назвали нинішню дату.
Радію, Михайле, за твої здобутки, щиро радію. Зі своєї скромності ти не розказуєш, які досягнення є за твоїми плечима, але я все знаю. Сьогодні українське сільське господарство вирошує новий сорт редиски, яку ти селекціонував на майдані. Вона така велика, як казкова ріпка, солодка, як шоколад "Рошен", а поживна така, що не треба м'яса. Ось-ось її мають рекомендувати українцям як основний продукт, який замінить їм усі інші. Хіба так наші зубожілі люди зможуть вижити на нинішні зарплати і пенсії, які ти їм виборов на майдані, Михайле.
Наступний твій здобуток, Михайле, це право українця бути загартованим. Ти показав, як можна без одягу витримати сильний мороз і люди використовують твій досвід. Сьогодні цілі міста можуть жити без тепла у квартирах, бо люди заборгували за газ, високу вартість якого ти вистраждав на майдані разом зі своїми побратимами.
Вітаю тебе також, козаче Михайле, з реформами, які сталися в Україні завдяки тобі. Найперше, це медична реформа. Взагалі, навіщо людині лікуватися, нехай вона йде на майдан, там загартується і жодна зараза її не візьме. Так, як ти, Михайле. А як помре, то нехай помирає, природний відбір - сильна нація. Лікування взагалі не потрібне.
Друга реформа, до якої ти доклався, Михайле, то є наша освіта. Ти показав народові, що здоровим тілом не треба соромитися і дав тим самим ініціативу сексуальному вихованню в освіті. Честь і хвала тобі, Михайле.
Про пенсійну реформу і не кажу, бо від неї велика користь для українського суспільства. Як я вже зазначив, нації потрібен природний відбір, тоді вона буде здоровою. А хто такі пенсіонери? Переважно, це хворі і немічні люди. То навіщо їм великі пенсії? Чим менше їх буде, тим здоровішою буде нація.
Ще раз вітаю тебе, Михайле! Приїжджай до нас, подивишся, як ми живемо. Відрости знову козацькі вуса, щоб я впізнав тебе. Бо як не впізнаю, то можу набити пику. Хоча, навряд, чи я тебе впізнаю, бо кажуть, що ти дуже змінився. Ти вже гляди, як я буду скоса на тебе дивитися, то краще тікай, Михайле. Подалі тікай, козаче.

Recent Posts from This Journal

promo varjag2007su february 18, 14:57 8
Buy for 100 tokens
Друзья и читатели моего блога! Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности…
Здравствуйте! Ваша запись попала в топ-25 популярных записей LiveJournal для Украины. Подробнее о рейтинге читайте в Справке.