varjag2007su (varjag2007su) wrote,
varjag2007su
varjag2007su

Мир перед закипанием

В 1991-м году отец и физик и писатель Владимр Савченко интересный футурологический диалог вели в газете - "Мир перед закипанием", я никак не могла отсканировать газету. Вот - оказалось, есть в сети, правда, не переведено, но есть гугл :)

"О.Б. — Коли судити з ваших таблиць, то результати того, що зображено внизу, — діло рук радше диявола, а не Бога!

В.С. — Не Бог і не диявол — природний процес. І те, що він діє через нас, через наше самоствердження, страхи, війни, владолюбство, тиранію, жадобу щастя, як і на початку творення, з допомогою законів фізики, — знаєте, що це означає?

О.Б. — Що?

В.С. — Що психічне життя людства — таке ж просте явище у Всесвіті, як і вселенське тяжіння, як теплота — електрика — випромінювання… як і саме життя, коли на те пішло, — первісне, що не потребує наших недолугих пояснень, життя Всесвіту! Що таке «самоствердження», якщо абстрагуватися від отого «само»? Сплеск матеріальної дії, притаманний нам. Була цільна хвиля-струмінь часу, яка породила світ, — а насправді вона розтікається безліччю струмочків… через нас… Ще Андрій Платонов це збагнув — часову первинність нашої психіки: в «Котловані» у нього висловлена прекрасна формула: «Діти — це час, який дозріває в свіжих тілах». Час діє через нас. Час спаду? Чи вибуху?


О.Б. — Гаразд, хай так. Та невже природа не змогла б обійтися без людей. Руйнація через творення? Чи не простіше б «запустити» якийсь природний фізичний процес?

В.С. — Гадаю: цей процес діє не лише через нас. Кілька років тому, після Чорнобиля (може, підштовхнутий ним), я подав до Держкомітету в справах винаходів та відкриттів СРСР дві заявки на відкриття: явища поривчастості радіоактивного розпаду та явища наростання такого розпаду. Комітет зареєстрував мою заявку, а вчені з Академії наук зарубали не вельми доказово: як посмів? хто дозволив? Оскільки чіткого «розгрому» не було (та й чи можливий він за теперішнього стану теорії ядра?), мої ідеї лишаються в силі: а) постійні розпаду далеко не постійні та б) розпад цей — молоде й активне явище в історії Землі (частково, завдяки захопленню раніше стабільних ізотопів). Далі — факт, що стосується нашої теми (з тієї ж заявки)… Від гравітаційної диференціації, яку ми вже згадували, в первісній розтопленій Землі важкі речовини, метали та їхні сполуки, спустилися вглиб, утворивши залізо-нікелеве ядро з щільністю 12–13 г/см3 проти середньої щільності земної кори близько 3. В довіднику з ізотопної геохімії для урану й торію, головних радіоактивних ізотопів нашої планети найбільша концентрація вказана на поверхні Землі, а в корі — в мантії, в ядрі — в сотні, в тисячі разів менша. Коли згадати, що щільність торію — 12, а урану навіть — 19, то незбагненно, як це вони «спливли» на поверхню?

Одне слово, нікуди вони не «спливали», просто зміряли концентрацію цих речовин на поверхні, а яка вона в глибинах — ніхто не відає! Протиприродне ж припущення, що наявність урану й торію зменшується у глибині Землі, виникло від того, що ці метали — основні постачальники радіогенного тепла. Підрахували: коли б торій та уран у тілі планети були поширені бодай рівномірно (не кажучи про концентрацію в надрах), то, зважаючи на одвічність їхнього розпаду, на планеті було б значно тепліше — від 2000 до 8000 °C. Земля сяяла б зірочкою! Оскільки поки що цього нема, то в попередні мільйони років ті речовини (як і інші) не розпадалися. Почався цей процес недавно. Наші славні ядерники своїми діями лише підтримують його…

О.Б. — Грають із природою в піддавки?

В.С. — Атож. І потік радіоактивного тепла з надр планети збільшуватиметься, почастішають виверження, землетруси зростатимуть у силі, нагріватиметься поверхня… Аж до википання морів, океанів і перетворення Землі на ту ж таки зірочку…

О. Б. — Тоді хоч куди кинь, а догори діркою? Чи сторч, чи лобом об корч?!

В.С. — Та ні. Коли розпад світу відбувається лише через цивілізацію, людство матиме шанс вціліти. Треба тільки різко зменшити свої потреби…

О.Б. — Розумний аскетизм, як казав Іван Єфремов?

В.С. — Так. Інакше за чверть віку — амінь!

О.Б. — Дозвольте, коли екологічна катастрофа знищить людей та й вищих тварин, тоді причина розпаду щезне?!


В.С. — Ні. Ви ж знаєте, що останні півтора століття на Землі інтенсивно розвивається електромеханічне і електронне життя. Важливо, що ми не знаємо межі складності й універсальності приладів ЕМЕЖ (не хочеться сказати — істот, а чому б і ні?), проте відаємо, що за багатьма властивостями вони переважають нас; і навіть коли зважати, що нинішні мікропроцесори перебувають на рівні нижчих хребетних, все одно, виходить, що за півстоліття ЕМЕЖ досягло еволюції (з нашою допомогою), яку ми пройшли за мільярди років. Їх — електронно-кристалічних — ніхто й ніщо вже не зупинить. Киплячі моря, отруєна атмосфера, землетруси, радіація? Що їм до цього! І планета для них лише джерело сировини. Вони вступлять у вакуум і вибухоподібно прискорять процес «розвитку» техногенної цивілізації.

О.Б. — Боюсь, що жадібні до насолоди й багатства світові розумники обурено заволають: «А-а, от до чого довели наука й техніка! Спокусили нас злізти з дерева, дали вогонь, колесо, телевізор, комп’ютер, комфорт, кайф!»…

В.С. — Так, багато хто заверещить: бий інтелектуалів! Хай живе груповий секс і повернення до ходіння на чотирьох! Геть ідеї й прогрес! І не подумають, що за всіх формацій завжди саме духовні плебеї найбільше прагли до речових благ (це від освіти не залежить)! Люди, які духовно випередили маси, завжди виказували стриманість у всьому. Згадайте Сковороду, Рамакрішну, Сократа, Сергія Радонезького, Кампанеллу,  інших подвижників… Не розум довів до катастрофи, а недостатній розум…

О.Б. — Звичайно, так. Ви схиляєте до того, що потрібен примат духовного й інтелектуального життя. Слід розкрити всі канали одухотворення світу!

В.С. — Правильно!

О.Б. — А якщо планета розігріється від радіоактивного тепла?

В.С. — Тим більше, нам треба бути напоготові перед катастрофічними ситуаціями. Іншого шляху просто нема. Шлях «зростаючого задоволення потреб» — смертельно небезпечний. Власне, це відчувають усі, навіть без моїх таблиць. Нині середній житель Землі споживає матеріалів та енергії разів у двадцять більше, ніж століття тому, а в розвинених країнах — в сотню разів. Що ж далі? Планета не гумова! Небезпеку має бачити кожен!

О.Б. — Мені здається, самообмеження — це не страждання, а радість. Треба свідомо обрати шлях необмеженого духовного розвою, а в матеріальному плані споживати лише цілком необхідне. Зараз ми ганяємося за буржуазними цяцьками, стараємось уподібнитись тому, проти чого виступали всі утопісти й комуністи минулого"


Tags: капитализм, личное, наука, общество потребления, экология
Subscribe

Recent Posts from This Journal

promo varjag2007su february 18, 2019 14:57 10
Buy for 100 tokens
Друзья и читатели моего блога! Вы все знаете, что все годы существования моего блога мой заработок не был связан с ЖЖ. Т.е. я не была связана и не имела никаких обязательств материального характера ни перед какими политическими силами и различными группами, кроме дружеских уз и благодарности…
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 7 comments