Работница УИНП Леся Бондарук подготовила статью о 10 самых интересных фактов из жизни Романа Шухевича, - пишет львовский историк Василь Расевич. - Не буду давать ссылку, чтобы не принимать участия в пропаганде. Но одну цитату не могу не запостить: "Однажды молодой Шухевич играл на фортепиано на вечеринке в карпатском городке. Инструмент привезли на телеге, но обратно драгоценное фортепиано пожалели трясти на повозке, поэтому понесли на руках. Несли вместе со стулом, на котором сидел Шухевич, который продолжал играть всю дорогу".
Уважаемые работники УИНП, вы перед тем, как опубликовать такое "открытие", попробуйте себе хотя бы представить, как это могло выглядеть. И, может, вам перехочется такое писать".
Судя по всему, несколько населенных пунктов Галиции сейчас состязаются за право называться населенным пунктом, куда на руках несли фортепиано и Романа Шухевича, который продолжал на нем играть:
1. "У селі Оглядів на Радехівщині, де часто бував Шухевич, він став майже обов’язковим учасником усіх аматорських вистав і заходів у місцевій читальні, де мав бути музичний супровід. Не обходилося й без комічних випадків. Якось зіпсувалося піаніно, яке стояло у читальні, тож вирішили замість зіпсованого привезти до читальні інший інструмент, який належав парохові. Але з’ясувалося, що перевезення сільською дорогою на звичайному возі інструмент може не витримати. Тоді хлопці знайшли оригінальний вихід: шестеро найсильніших парубків несли піаніно і – музиканта, який усю дорогу вигравав марш, аби «носії» рухалися в такт. Тим музикантом був Ромко Шухевич, який, на щастя носіїв, був худорлявим". - Олеся Ісаюк. Роман Шухевич (Історія нескорених).
2. По другой версии это было в карпатском городке Дора: "Якось Ромек, як інколи кликали його друзі, грав на фортепіано на вечірці в карпатському містечку Дора. Інструмент привезли на возі від однієї свідомої родини до будинку «Просвіти». Коли ж фортепіано треба було повертати господарям, «Турам» стало шкода перевозити його на возі, тому хлопці підняли інструмент разом з кріслом, у якому сидів Шухевич, та й понесли їх через усе містечко. Роман увесь час грав, і цю історію довго переповідали місцеві жителі".
3. По третьей это было вообще в неназванном населенном пункте, так что почти любой может иметь честь стать таким: "Одного разу молодий Шухевич грав на фортепіано на вечірці в одному карпатському містечку. Інструмент позичили в одної родини та привезли на возі, але назад коштовне фортепіано пошкодували трясти на возі, тому понесли просто на руках. Понесли разом зі стільцем, на якому сидів Шухевич, який продовжував грати всю дорогу".
Просто "Ленин и бревно" в постукраинском постмодерном формате...
Journal information